«Нашої з чоловіком любові вистачить принаймні на десятьох», — говорить Юлія Дігтяр. Разом із чоловіком Романом вони виховуються дев’ять дітей — двоє біологічних та семеро прийомних

«Нашої з чоловіком любові вистачить принаймні на десятьох», — говорить Юлія Дігтяр. Разом із чоловіком Романом вони виховуються дев’ять дітей — двоє біологічних та семеро прийомних, а ще з ними живе 20-річна донька-вихованиця, яка зараз навчається у виші.

До того, щоб взяти на виховання дітей, пара прийшла поступово. Спочатку Юлія відвідувала дітей у Харківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації як волонтерка БФ «Волонтери: Дорослі – дітям».

Згодом до неї приєдналися доньки — Дарина й Поліна, яким зараз вже 12 і 10 років. Майже кожен день після роботи вони купували смаколики, невеличкі подарунки й прямували до дітей. Через деякий час до них долучився чоловік. Дітям було цікаво спілкуватися з ним, бо зазвичай їх відвідують жінки.

 У 2019 році після курсів підготовки прийомних батьків подружжя створило дитячий будинок сімейного типу. Щоб комфортно розмістити усіх членів великої родини, Харківська обласна адміністрація виділила субвенції, на які Дігтярі купили будинок в Солоницівській громаді. Першими до себе взяли Сергія, якому зараз 14, та його сестру Таню, якій уже 20 років.

Згодом в родину потрапили 16-річний Ілля, 11-річний Артем, 12-річний Андрій і 17-річні Настя та Леонід. Рік тому Дігтярі взяли до себе 8-місячну дівчинку Злату. А зараз подружжя оформлює документи, щоб взяти до себе Сергійка, якому чотири роки  і сім місяців.

Як і в кожній сім’ї, у родині Дігтярів бувають труднощі. Усі діти мають різні характери та вподобання, а ще ― різні життєві історії й психологічні травми.

«З кожним ми багато розмовляли, багато плакали. Вони мені розповідали, як їх ображали, як вони в столовці крали хліб, тому що хотіли їсти, як найменший переходив широке перехрестя і як це його налякало», — пояснює Юлія.

Родина отримує фахову допомогу в БФ «Волонтери: Дорослі – дітям», де разом з іншими батьками-вихователями та з психологом знаходять відповіді, як краще вчинити в складній ситуації.

Юлія та Роман жодного разу не пошкодували про своє рішення стати батьками-вихователями: «Ми не думали про якісь високі цілі, ми просто розуміли, що є діти, яким потрібна сім’я. Кожній дитині потрібне розуміння і достатньо часу на адаптацію й формування нового стилю життя, поведінки. Страх – це нормально, головне – любити дітей».

 Для тих, хто замислюється про те, щоб взяти в родину дитину, але має багато побоювань і питань – у Харківська області працює спеціалізована гаряча лінія 0 800 300 823, де можна отримати консультацію, як прийняти дитину в сім’ю.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Посилення альтернативного догляду через підтримку реформи кращого догляду в Харківській області»,  що реалізує благодійний фонд «Волонтери: дорослі – дітям» разом зі службою у справах дітей Харківської ВЦА та Харківським обласним центром соціальних служб, за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.